Молитва дорозі

Старі велосипеди вперто приносять

палки в колесах своїм господарям

досі тягнуть усе до рота

як малюки що пізнають світ

часто ламають собі зуби та щелепи

ранять свої чорні мов резина губи

які стікають кров’ю повітря

Розказують занадто довгі історії

що вже й самі не пам’ятають

про що хотіли розказати й до чого привести

моляться дорогам і безперестанно

цілують асфальт як довжелезну ікону

просять і просять про зупинку

й не можуть зупинитися